Що треба знати про поліомієліт

Дитячому організму, який розвивається, для підтримки процесів росту потрібна достатня кількість енергії. Харчування дитини повинне відповідати її енергетичним запитам.

Поради для здоров'я в осінній період

На зміну теплому лагідному літу приходить осінь зі зниженням температури повітря та частими дощами. Така погода призводить до переохолодження організму, внаслідок якого в нас падає імунний захист. Кількість сонячного світла восени зменшується і це негативно впливає на нашу імунну систему.

Розглянемо ж, як саме дефіцит сонця восени впливає на нашу імунну систему: робота епіфіза змінюється, кількість гормону мелатоніну (відповідає за багато процесів в організмі, а його нестача призводить до зниження імунітету) зменшується, виникає відчуття недосипання та втоми, знижується працездатність; відсутність ультрафіолету на шкірі призводить до того, що активна форма вітаміну D3 перестає вироблятися, клітини імунної системи, яким для роботи і активної циркуляції в організмі необхідний кальцій, починають гірше працювати. Кальцій погано засвоюється і внаслідок цього виникають різноманітні проблеми із суглобами, карієс зубів, починаються проблеми з волоссям, нігтями та шкірою;
низький рівень ультрафіолету в приземному шарі повітря призводить до зникнення озону. Під дією озону збудники хвороб зникають, а за його відсутності різноманітні інфекції починають поширюватися. Прості правила, які допоможуть вам не захворіти в осінній та зимовий періоди:

Перед виходом на вулицю завжди перевіряйте погоду та правильно одягайтеся. Головне не переохолодитись!
Ваш раціон харчування повинен бути збалансованим та різноманітним.

ОБЕРЕЖНО КЛІЩІ !

Ботулізм та харчові отруєння !

pngtree-pink-theme-nurse-day-background-image_590939.jpg

Медична сестра ДНЗ контролює:

наявність у дітей довідок про стан здоров'я, проходження ними медичного обстеження;
якість харчування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог у закладі;
своєчасне проходження медичного огляду працівниками;
наявність санітарних книжок під час прийому працівників на роботу;
навантаження на дітей під час проведення фізкультурних занять;
виконання графіку профілактичних щеплень;
дотримання режиму дня.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В ДНЗ

1. Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1090-05

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 ''Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі'' (Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу)

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1090-05

3. Положення про ізолятор дошкільного навчального закладу

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1093-05

4. Перелік оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1091-05

5. Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення у медичному кабінеті дошкільного навчального закладу для надання невідкладної медичної допомоги

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1092-05

6. Санітарні правила та вимоги влаштування і утримання дошкільних закладів

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3231400-85

Вірусний гепатит "А" та його профілактика

Вірусний гепатит А
(хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.

Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.
У більшості випадків хвороба починанається гостро, з підвищенням температури до 38,50 С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людини відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного чаю пива). Можливе свербіння шкіри.
Джерелом інфекції вірусного гепатиту А є хвора людина з будь-якими формами захворювання.
Інкубаційний період – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів). Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.
Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цирох печінки.
Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А :

1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип”ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).
2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.
3. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану).
4. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.
5. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.
6. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.
Найбільш дієвим етапом з ліквідації захворюваності вірусним гепатитом А є проведення вакцинації.

1625804465_25-kartinkin-com-p-oboi-dlya-medikov-krasivie-25.png

ПРОФІЛАКТИКА ЕНТЕРОБІОЗУ

Ентеробіоз це захворювання, збудником якого є гострики - enterobius vermicularus (Linnaeus, 1758 р.; Leach, 1853 р.).
Назва Enterobius походить від грецького enteron - кишечник і bios - життя, vermicularis - зменшене від латинського - черв'як, що живе в кишечнику
Збудник хвороби – дрібний круглий черв довжиною 9-12 міліметрів, біло-рожевого кольору, місцем проживання якого є нижні відділи тонкого і товстого кишечника.
Зараження на ентеробіоз відбувається в результаті заковтування інвазованих яєць, що потрапляють у рот із забруднених рук, предметів побуту, через плстідьні речі і білизну

Як передається захворювання

Гострики проходять в організмі людини повний життєвий цикл, і дитина може повторно заражати сама себе і інших дітей.
Інфікована дитина розчухує шкіру навколо анусу, внаслідок чого яйця гостриків потрапляють йому під нігті. Потім малюк кладе пальці в рот - так відбувається повторне зараження дитини. Яйця легко передаються від однієї людини до іншої через забруднену збудником їжу, посуд, іграшки, побутові предмети, якими користуються члени однієї сім’ї, діти в дитячих садках або однокласники. Також яйця гостриків можуть підніматися у повітря із пилом, а потім заноситися під час дихання у ротову порожнину і проковтуватися. Інвазійні яйця потрапляють у кишечник і розвиваються у статевозрілих самок і самців.
Самки після запліднення спускаються до прямої кишки. Частіше вночі, коли підвищена вологість тіла, гострики виповзають із анального отвору на шкіру періанальних складок і відкладають яйця.

Симптоми захворювання

Проблема полягає у тому, що захворювання ентеробіозом практично не має яскравих симптомів хвороби і дуже часто проходить непоміченим. Проте знати ці симптоми необхідно, щоб вчасно попередити поширення захворювання.
· Першою ознакою захворювання можуть стати скарги дитини на постійний свербіж в області анального отвору, який може стати причиною розчухування і повторного інфікування.
· У дівчаток свербіж може поширитися і на область піхви.
· У випорожненнях дитини, або при огляді анального отвору вночі ви можете виявити маленьких білих ниткоподібних черв’яків.
· Дитина може відчувати особливо сильний свербіж вночі, коли глисти починають активну діяльність.
· Діти погано сплять, стають плаксивими, в них погіршується апетит, зменшується працездатність та успішність, виникає безсоння, неврастенія, нічне нетримання сечі. Інколи спостерігаються болі в животі, нудота, блювота, тенезми, рідкі випорожнення, частіше з домішками слизу.
· У інвазованих дітей не виробляється повноцінний імунітет після проведених профілактичних щеплень.
При появі скарг дитини на свербіж необхідно пройти обстеження на ентеробіоз, а потім обстежити усіх членів сім’ї. Одного лікування недостатньо. Потрібно суворо дотримуватися певних гігієнічних правил, які усунуть можливість самозараження і зараження осіб навколо.

Профілактика ентеробіозу!

Оскільки ентеробіоз – це хвороба брудних рук, то чистота рук і нігтів, їх ретельне миття перед їжою, необхідна боротьба з шкідливими звичками - не слід брати пальці в рот і гризти нігті - це і є основою профілактики.

Дотримання особистої гігієни. Після вулиці, відвідування туалету мити з милом руки.
У домі, де є хворий на ентеробіоз, потрібно кілька разів на день проводити вологе прибирання підлоги.
Слід стежити, щоб надворі дитина не тягнула до рота підібрані землі предмети.
Необхідно коротко стригти дітям нігті.
Не можна вживати немиті овочі та фрукти.
Не витрушуйте постільну білизну у приміщенні, постійно стежте за чистотою постільної білизни.
Дитина повинна спати в окремому ліжку.

Профілактика застудних захворювань

Найчастіше застудні захворювання ускладнюються вірусними або бактеріальними пневмоніями, розвитком бронхітів, синуситів (запалення носових пазух), отитів (запаленням вуха), запальними захворюваннями центральної нервової системи і серця. Крім того, при застуді загострюється перебіг хронічних хвороб, наприклад: цукрового діабету або бронхіальної астми. Оскільки ускладнення при застудних захворюваннях можуть викликати загрозу для життя, необхідно чітко виконувати вказівку лікарів для запобігання простудних захворювань.

Існують специфічні і неспецифічні методи профілактики вірусних захворювань. Специфічним методів належать вакцинація, застосування імуноглобулінів, лікарських засобів — індукторів інтерферону (що відповідають за вироблення власного інтерферону в організмі). До неспецифічних методів належать загальнозміцнююча терапія, закалювання організму, прийом полівітамінних препаратів, насичення організму вітаміном С (у вигляді медикаментів, фруктів, ягід).

Питання про необхідність вакцинації залишається спірним. Це пов'язано з схильністю вірусу грипу до постійних мутацій під дією зовнішніх факторів. Посиленню загальної опірності організму не може зрівнятися з тими тяжкими наслідками, які виникають в результаті вакцинації. Після вакцинації часто виникають важкі алергічні стани, аж до набряку Квінке або анафілактичного шоку. Не відображено вакцинація маленьким дітям і вагітним жінкам. Імуноглобуліни являють собою чужорідний білок, введення в організм якого, може супроводжуватися більш важкими і що швидко ускладненнями. Застосування індукторів інтерферону (речовин, які волають відповідну імунну реакцію організму, шляхом вироблення речовин, активно борються з вірусами) необхідно починати в умовах епідемічної небезпеки. Тривале ж застосування цих медикаментів може викликати виснаження імунної системи і послабити захисні сили організму. Тому підвищується цінність неспецифічних методів профілактики простудних захворювань.

Загальне закалювання організму необхідно починати в літній період. Воно включає в себе обливання всього тіла і ножні ванни. Причому температура тіла зменшується поступово, а водні процедури повинні виконуватися регулярно і щодня. Таким чином, досягається комфортне сприйняття тіла при поступовому зниженні температури води від 22 градусів до 7-8. Ці процедури сприяють поліпшенню мікроциркуляції судин, активації нейро-гуморальної системи та посиленню загальної резистентності.

В даний час існує достатня кількість різних комбінованих полівітамінних препаратів, які поряд з вітамінами необхідні організму, можуть містити добову потребу мікро-і макроелементів. Особлива увага приділяється насиченню організму вітаміном С (аскорбінової кислоти), який відповідає в організмі за діяльність імунної системи. Вітамін повинен надходити в організм не тільки з медикаментами, але продуктами харчування, які містять у великій кількості цей вітамін (шипшина, болгарський червоний перець, чорна смородина, обліпиха, петрушка, брюссельська капуста, ківі, суниця, цитрусові, яблука та ін.)

Продукти бджільництва (мед, пилок, маточне молочко, прополіс) є сильними засобами в профілактиці вірусних захворювань.

Для профілактики простудних захворювань важливий повноцінний нічний сон (8 годин), регулярні прогулянки на свіжому повітрі (по можливості в лісі, парковій зоні), помірне фізичне навантаження.

1625709859_38-kartinkin-com-p-meditsina-oboi-krasivie-39.jpg

Як допомогти дитині, яка часто хворіє?

Чому дитина часто хворіє?

Навіть якщо дитина хворіє дуже часто, не варто одразу обвинувачувати дитячий організм у дефектах імунної системи. Насторожитися слід, якщо дитина не лише тривалий час хворіє, а й одержує після хвороб ускладнення у вигляді отиту, тонзиліту, бронхіту, запалення легенів, гаймориту.
До того ж під час лікування антибіотики зовсім не допомагають. У будь-якому разі, перш ніж говорити про слабкий імунітет дитини як про причину частих захворювань, варто оцінити інші причини й обставини, які можуть провокувати затяжні хвороби малюка.

Причини частих хвороб дітей

1. Часті контакти з інфекційними хворими. Це можуть бути і батьки, які хворіють хронічними захворюваннями, і діти в дитячому садку, яких не долікували як слід, і хтось захворілий у громадському транспорті або інших місцях скупчення людей.
2. Одна з причин, через яку дитина часто хворіє, її проживання в задушливому й тісному, рідко провітрюваному приміщення. Важливо також, щоб у кімнаті, де спить і грається малюк, була достатня вологість, не було підвищеної сухості повітря та надто високої температури.
3. Малорухливий спосіб життя дитини, нетривалі прогулянки на свіжому повітрі – одна з причин того, що дитина часто хворіє.
4. Погана екологія – відома причина дитячих хвороб, саме тому дуже важливо хоч би на літо вивозити дитину з міста.
5. Неправильне харчування – причина хвороб не лише дорослих, а й дітей. Хочеш, щоб дитина не хворіла, стеж за її харчуванням. Не забувай, що в раціоні дитини повинні бути свіжі фрукти й овочі.
6. Наявність осередків інфекції в організмі дитини – одна з важливих причин частих дитячих хвороб. Звичайний карієс, хронічний тонзиліт, аденоїдит, захворювання травної системи – все це причини того, що маля часто та довго хворіє.

Як допомогти дитині, яка часто хворіє

Хочеш, щоб дитина нарешті перестала часто хворіти, зверни увагу на її спосіб життя. По-перше, стеж за правильним раціоном харчування (повинні бути обов'язково овочі, фрукти, вітаміни), по-друге, приділи увагу фізичній активності дитини та якісним прогулянкам на свіжому повітрі.

Після того, як дитина одужає остаточно, почни її загартовувати. Можливо, лікар призначить лікувальну гімнастику, масажі та відвідування басейну. Не нехтуй цими рекомендаціями. Звісно, участь лікаря в лікування дитини обов'язкова, адже якщо йдеться про хронічні захворювання, навряд чи вдасться обмежитися профілактичними заходами.

Як не захворіти в дитячому садку

З точки зору медицини, віддавати дитину в дитячий дошкільний заклад треба або в 3 місяці (як це відбувалося 30 років тому, коли мами майже відразу виходили на роботу), або в 4,5 роки. На перший варіант навряд чи хто-небудь сьогодні погодиться. Тому розберемо другий варіант, який є кращим.

У чому, власне, головна небезпека? У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну.
Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією. Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.
Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так. У першу чергу хочеться сказати про загартовування.
Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.
Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.
Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.
Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.
Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою маззю, вітамінізація організму.
І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.
Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

Як допомогти дитині, яка часто хворіє?

Чому дитина часто хворіє?

Спершу давай визначимося, яку дитину лікарі називають такою, що часто хворіє. Отже, дитиною, яка часто хворіє, вважається
- дитина у віці до року, якщо вона хворіє частіше, ніж 4 рази на рік;
- дитина у віці від року до 7 років, якщо вона хворіє більше 6 разів на рік;
- дитина старше 7 років, якщо вона хворіє більше 4 разів на рік.
Навіть якщо дитина хворіє дуже часто, не варто одразу обвинувачувати дитячий організм у дефектах імунної системи. Насторожитися слід, якщо дитина не лише тривалий час хворіє, а й одержує після хвороб ускладнення у вигляді отиту, тонзиліту, бронхіту, запалення легенів, гаймориту.
До того ж під час лікування антибіотики зовсім не допомагають. У будь-якому разі, перш ніж говорити про слабкий імунітет дитини як про причину частих захворювань, варто оцінити інші причини й обставини, які можуть провокувати затяжні хвороби малюка.

Причини частих хвороб дітей

Як допомогти дитині, яка часто хворіє

Як не захворіти в дитячому садку

У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну.
Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією. Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.
Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так. У першу чергу хочеться сказати про загартовування.
Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.
Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.
Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.
Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.
Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою маззю, вітамінізація організму.
І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.
Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

Батькам про профілактичні щеплення

Колоти, чи не колоти?

Що треба обов'язково знати про профілактичні щеплення

Кожну людину оточує світ мікроорганізмів, які можуть викликати інфекційні хвороби, іноді серед значної частини населення земної кулі. Такі хвороби часто приводять до масової загибелі людей.

Вакцинація - найкращий метод захисту від інфекційних захворювань.

Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій, які спричиняють тяжкі захворювання та викликають смертельні випадки. Вакцини містять або дуже ослаблені мікроорганізми, або вбиті, або ж їх окремі складові. Коли їх вводять до організму, імунна система продукує спеціальні білкові молекули – антитіла та спеціальні клітини. Саме вони і відповідають в організмі людини за стійкість до інфекцій, тобто імунітет.

Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. В сучасній історії перше щеплення було зроблено у 1796 році. Англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров’ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа перестала існувати на планеті завдяки щепленням.

У країнах 3-х регіонів (Американського, Західно-Тихоокеанського та Європейського) завдяки щепленням ліквідований „дикий” штам поліовірусу, що викликає надзвичайно тяжке захворювання – поліомієліт, від якого залишаються у 100% випадків паралічі. І навпаки, на території Таджикистану, де останніми роками не проводилася вакцинопрофілактика поліомієліту реєструються спалахи цієї тяжкої хвороби серед дітей, утому числі із смертельними випадками, і зареєстровані випадки завезення інфекції на територію Росії.

Завдяки масовим щепленням успішно побороли у 90-ті роки епідемію дифтерії до поодиноких (спорадичних) випадків.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (у народі „свинка”). На сьогоднішній день вакцинаціями охоплено 80% дитячого населення світу, що сприяє порятунку щорічно 3 млн. життів.

Термін введення вакцини та мінімальні інтервали між щепленнями в Україні регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським стандартам.

У день призначення профілактичного щеплення, безпосередньо перед його проведенням, проводиться медичний огляд з обов’язковим вимірюванням температури тіла для виключення гострого захворювання.

Профілактичні щеплення проводяться тільки одноразовими або самоблокуючими шприцами.

Будь - яке щеплення є в сотні разів безпечнішим, ніж захворювання, від якого воно захищає!

Одяг для дитини в різні сезони

У спекотну погоду необхідно носити одяг з бавовняної тканини, яка забезпечує швидку віддачу тепла і оберігає від перегрівання. Влітку в теплу сонячну погоду діти можуть ходити в легких одношарових костюмчиках без рукавів або сарафанчиках, на голові повинна бути панамка зі світлої тканини або шапочка з козирком для захисту від сонця.Навесні і восени в дощову погоду верхній одяг має бути з непромокального матеріалу з підстібками, що володіє хорошими теплозахисними властивостями. Дуже зручні куртки або комбінезони на синтепоновою підкладці: вони легкі, досить теплі і, що важливо, легко стираються і швидко сохнуть. Кількість шарів одягу між білизною і курткою залежить від температури повітря.
Якщо на вулиці холодно, замість однієї товстої теплою речі краще надіти дві легкі й менш теплі. Між шарами одягу створюється повітряний прошарок, що сприяє збереженню тепла. Більш тонкі речі не утрудняють руху і менше важать, що для дитини дуже важливо.
Верхній зимовий одяг захищає дітей від холоду, вітру та вологи, тому повинна складатися не менше ніж з двох шарів: нижнього – теплозахисного і верхнього – вітрозахисного, що оберігає від проникнення під одяг зовнішнього повітря. Конструкція зимового одягу повинна забезпечувати велику герметичність, що виключає надходження холодного повітря через застібки, комір, рукави.
Крій одягу має велике значення для профілактики переохолодження. Комплект з куртки і напівкомбінезона (утеплені брюки з грудкою і спинкою на лямках) найбільш зручний. Куртки при активних рухах дитини (нахилах, підйомах рук вгору) піднімається, оголюючи поперек, а спинка напівкомбінезона її прикриває. Цільнокройний комбінезон не підходить для прогулянок дітей дошкільного віку: він сковує рух, його незручно одягати і важче вичистити, висушити після прогулянки.
Між білизною та верхнім одягом (в залежності від погоди) можуть бути сорочка і светр або тільки сорочка, колготки і рейтузи або тільки колготки.
У прохолодну погоду, а також взимку при відсутності сильних морозів дітям рекомендується носити в’язані шапки, добре прикривають лоб і вуха. У сильні морози для щільного прилягання під теплу шапку слід надягати тонку трикотажну шапочку з вушками, яка зав’язується під підборіддям. Добрим захистом від вітру служить капюшон куртки, надітий поверх шапки.
В умовах часто мінливої погоди не може бути універсального зимового або осіннього одягу. Одяг дитині потрібно підбирати щодня, залежно від температури повітря, вологості і сили вітру.
І пам’ятайте: ношена річ холодніше нової. Майте це на увазі, якщо ваша молодша дитина доношує куртку за старшим.
У вуличному одязі дитина знаходиться не тільки на прогулянці, а й у громадському транспорті, в магазинах. У цих випадках потрібно мати можливість зняти частину одягу, щоб дитина не пітніла.У кожному разі одяг повинен бути чистим, красивим, яскравим і викликати у дитини радість і гарний настрій.

Яким повинно бути взуття для дітей?

Дитяча стопа, в порівнянні зі стопою дорослої людини, має ряд морфологічних особливостей. Вона ширша в передній частині і звужена в п’яткової. У дітей дошкільного віку на підошві сильно розвинена підшкірна клітковина, що заповнює склепіння стопи, що нерідко призводить до діагностичних помилок. При цьому діти часто скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль і біль в гомілці і стопі. У них також порушується хода. Форма стопи впливає також і на стан постави і хребта дитини. Стопа визначається розташуванням особливих рефлексогенних зон на підошовної поверхні, що забезпечують зв’язок стопи з різними системами організму (серцево-судинної, дихальної та ін..)
Таким чином, стопа, завдяки унікальному будовою і важливих функцій, впливає на весь організм.

Яким ж має бути взуття для дошкільника?

Взуття має відповідати формі і розміру стопи.
Підошва повинна бути гнучкою, не повинна бути високою і не дуже м’якою.
Важливим елементом взуття для дошкільнят є каблук, висота якого не повинна перевищувати 5-10 мм.
У профілактиці деформації стопи особливе значення має наявність фіксованого задника, який дозволяє міцно утримувати п’яткову кістку і запобігає її відхилення назовні.
Взуття має забезпечувати міцну фіксацію в носовій частині.
Міцна фіксація стопи у взутті забезпечується також відповідними кріпленнями.
Велике значення для попередження деформації стопи мають гартують процедури, в тому числі використання гідромасажних ванн, а також використання тренажерів для стоп.

1643710025_20-abrakadabra-fun-p-oboi-dlya-medikov-22.jpg

Вітрянка у дітей: профілактика,

симптоми і лікування

Пам'ятаєте, як в дитинстві мама розмальовувала вас зеленкою по всьому тілу, лікуючи вітрянку? Сьогодні, звичайно, зеленка вже відходить у минуле в лікуванні вітрянки. Однак, сама інфекція актуальності своєї не втрачає, хоча і з'явилася вакцина від неї.

Чим викликана вітрянка?

Чим викликана вітрянка Вітрянка (вітряна віспа) відноситься до вірусних інфекцій, а вірус - до сімейства герпесів. Це значить, що він, як і всі інші віруси герпесу, після хвороби може зберігатися в організмі все життя.
Пік захворюваності на вітрянку припадає на вік від 4-5 років до приблизно перших трьох класів початкової школи. Діти майже завжди переносять її легко. Виняток становлять немовлята і діти з алергіями, імунодефіцитом і іншими серйозними хворобами.
Про вірус відомо досить багато - він передається тільки людям, тварини ним не хворіють. Після перенесеної вітрянки залишається довічний імунітет, але у перехворілих дорослих вірус може викликати оперізуючий лишай.

Як і де можна заразитися?

Джерелом є діти з вітрянкою в періоді інкубації або вже з висипаннями, поки вони не підсохнуть. До речі, заразними можуть бути і дорослі з оперізувальним лишаєм, тому що, по суті, це ті ж вітряночні висипання з виділенням вірусів.
Вірогідність захворіти при контакті з вітряночним хворим наближається до 100%: тобто, якщо у вашого малюка немає імунітету або щеплення від вітрянки - він, швидше за все, занедужає.
Не тільки тісний контакт може призводити до зараження вітрянкою - ця хвороба тому так і називається, що віруси розносяться по повітрю і можуть заразити навіть тих, хто живе в сусідніх квартирах або знаходиться в інших групах саду - системою вентиляції. Тому якщо в саду або школі один малюк захворює на вітрянку, негайно формується епідемія.
Вірус проникає в організм, потрапляючи в ніс або рот дитини, на слизові оболонки, як застуда, і розмножується, вже потрапляючи в шкіру і утворюючи бульбашки. В елементах висипки швидко розмножується маса вірусів, і вони розносяться в навколишнє середовище.

Прояви вітряної віспи

Період інкубації у всіх дітей триває по-різному, але максимально він може тривати до трьох тижнів. Саме тому при вітрянці накладається карантин в групах на 21 добу - це дозволить виявити всіх до єдиного хворих на вітрянку.
В середньому, хвороба проявляється вже через десять днів, і заразною дитина стає за два дні до висипань на тілі. За цей час малюк може відвідати масу громадських місць і заразити ще багато дітей. Заразність буде зберігатися до тих пір, поки не підсохнуть останні корки на висипах.

Початкові ознаки захворювання схожі на застуду:
- Слабкість з порушенням апетиту;
- Підйом температури;
- Ознаки легких вірусних проявів - сопливість і першіння в горлі.

Цей період називають продромальнии. Основні події починають розгортатися при появі висипу на тілі.
При появі висипу проявляється висока температура, в середньому до 39 ° і навіть вище. Висип на самому початку хвороби може з'явитися на будь-яких ділянках тіла, крім голови і обличчя, там підсипає вже пізніше.
Висип має характер товчкоподібний - підсипання тривають кілька днів, і в міру появи нових елементів може знову бути стрибок температури. Висипання можуть з'явитися де завгодно, крім підошов і долонь, там бульбашки не характерні. Можуть бути елементи в порожнині рота і вони дуже болючі, а у дівчинки може обсипати статеві органи.
Вітряночний висип дуже специфічний, тому встановити діагноз зазвичай труднощів не становить. Однак подібні з вітрянкою реакції можуть давати укуси комах і алергія - лікар необхідний!
При періоді висипу спочатку на тілі з'являються плями круглої форми з червоністю, діаметром близько 10 мм, потім вони плавно піднімаються над загальною поверхнею шкіри і перетворюються на горбки, а потім - в пухирці з рідиною. Рідина спочатку жовтувата і прозора, але швидко каламутніє, на місці пухирця утворюється скориночка, а по центру вона втягується всередину. Різні за часом освіти елементи можуть перебувати в різній стадії. Елементи підсихають за пару днів, і якщо дитина їх не здирає - вони відпадають без слідів і рубців. Елементи висипу в різній стадії «цвітіння» тримаються на тілі до двох-трьох тижнів. Вітрянки без висипань практично не буває.

Як сьогодні лікують вітрянку?

Ера мащення дітей зеленкою поступово відходить у минуле, і їй на зміну приходить нове і адекватне лікування, яке приносить реальне полегшення. Перш за все, суть лікування - це забезпечення гігієни ран і профілактика бактеріальної інфекції. При підвищенні температури і поганому самопочутті дитині краще полежати в ліжку, при температурі малюк буде потіти, і його треба часто переодягати і міняти постільну білизну.
Важливо знати: дитину необхідно купати щодня, раніше існували заборони на купання дитини - це шкідлива рекомендація. Шкіра повинна бути чистою, і тоді не буде необхідності змальовування дитини зеленкою. Мити дитину слід з дитячим милом без застосування мочалок або губок, щоб не здерти скоринки. Якщо турбує сильний свербіж - можна прийняти ванну з харчовою содою.
Щоб дитина не чухала і не здирала кірки, коротко острижіть їй нігті, давайте антигістамінні засоби - вони знімають свербіж і заспокоюють.
Зеленкою елементи можна не мазати - вона потрібна, якщо дитину не миють, щоб хоч якось знезаразити шкіру і помітити старі елементи. На сьогодні ринок засобів для догляду за ранками від вітрянки пропонує відмінні засоби - каламін-лосьйон, розчин календули, феністил-гель, бепантен-плюс. Якщо дитину сильно турбує свербіж, можна дати їй на ніч супрастин або тавегіл у віковій дозі.
У порожнині рота елементи можна обробляти мірамістином, люголем або йодинолом, полоскати рот з содовим розчином.

Коли можна в дитячий колектив?

Дитину з першими ознаками вітрянки або ту, яка контактує з інфікованою ізолюють: хворіють - до моменту висихання всіх елементів висипу, контактних - на 21 добу. Приміщення, де знаходиться малюк, провітрюють і миють з дезрозчином. Після зняття карантину можна спокійно відвідувати дитячий садок або школу.
Якщо ви не хочете, щоб ваш малюк захворів на вітрянку, його можна прищепити вакциною від вітряної віспи. При введенні вакцини дитина надійно захищається від хвороби на 5-6 років.

ОБЕРЕЖНО КЛІЩІ !

Ботулізм та харчові отруєння !

Вірусний гепатит "А" та його профілактика

ПРОФІЛАКТИКА ЕНТЕРОБІОЗУ

Як допомогти дитині, яка часто хворіє?

​

Чому дитина часто хворіє?

Причини частих хвороб дітей

Як допомогти дитині, яка часто хворіє

Як не захворіти в дитячому садку

Як допомогти дитині, яка часто хворіє?

​

Чому дитина часто хворіє?

Причини частих хвороб дітей

Як допомогти дитині, яка часто хворіє

Батькам про профілактичні щеплення

Колоти, чи не колоти?

​

Одяг для дитини в різні сезони

​

Яким повинно бути взуття для дітей?

Яким ж має бути взуття для дошкільника?

Чим викликана вітрянка?

Як і де можна заразитися?

Прояви вітряної віспи

Як сьогодні лікують вітрянку?

Коли можна в дитячий колектив?